04.11.2014 21:24
для всіх
407
    
  6 | 6  
 © Микола Чат

Чорне цуценя

Чорне цуценя

Ніч така ніжна, мов чорне руно цуценяти.

М’яко сріблиться незайманою чистотою.

Зоряне черево їй приладновує мати, 

Щоб досхочу напоїти дитину імлою.


Жадно маля висисає лілейну теплину, 

Що увібрала спекотного дня перегуки.

Скапує трунок на кущик гіркого полину, 

Плавно зміїться серпанком у заспані луки.


Я песеня пригортаю зітханням до серця, 

Шерсть ковилову обачно милую перстами.

Ніжно дивлюся в очей тріпотливі озерця, 

І.. припадаю до мокрого носа вустами. 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 20.11.2014 23:35  © ... => Тадм 

Дуже дякую!

 06.11.2014 12:50  Тадм => © 

зворушливий образ. відчутний такий

 06.11.2014 01:08  © ... 

Вдячний за увагу!

 05.11.2014 15:21  Тетяна Чорновіл => © 

Справжня поетична магія!
Чарівний ноктюрн!

 05.11.2014 08:58  Тетяна Белімова => © 

Песик ніби живий)) Тобто, оживлений Вашим словом!