24.10.2014 11:17
лише 18+
273
    
  4 | 4  
 © Оксамит

Не приймаю

Не приймаю

з рубрики / циклу «Колись я тобі скажу»

Часто коли дві людини мовчать, це мовчання буває набагато значнішим, ніж розмова. (Орхан Памук)

Я не приймаю твого мовчання...

Не залишаю, 

Не поступаюсь.

Свою незалежність у тінь заховаю, 

І за образою знаю-прощаю...

Дорога не з легких, 

Два не прожити.

Богом дароване, 

Хай з помилками.

Буває не хочеться, 

Де взяти сили?

Приймаю, прощаю, 

Склали, розбили...

Важко зібрати?

Ні! Не для мене.

Зворушливо, ніжно

Без зайвого слова.

Де знайти відповідь?

Ніхто не питає.

То не суттєво, 

Час.., він владнає.

Дорога не з легких

Два не прожити...

В мовчання повірити, 

Скласти, любити...

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 24.10.2014 10:19  Світлана Рачинська => © 

Так, два не прожити... На жаль. Але, щоб відчути таке кохання - багатьом і десяти життів не вистачить. Саме тому - так глибоко, щиро і надривно... Чудово!

 24.10.2014 10:13  Ганна Коназюк => © 

Чудово!!! "Зворушливо, ніжно..." - так і є!)
Дуже сердечна поезія!!!

 24.10.2014 08:45  © ... => Тетяна Белімова 

Таня... а як по другому? не вмію я... погана учениця) то серце так говорить і душа...

 23.10.2014 22:05  Тетяна Белімова => © 

Ви завжди пишете про справжні почуття)) Це відчувається і читається навіть між рядками!

 23.10.2014 15:21  Олена Вишневська => © 

Час владнає.... але як він довго в такі моменти тягнеться - цілу вічність!
Серцем написано)))