В тумані
до віршувань в окупації
і падає хмара туманом
у вулиці майже пусті,
у місто у згубне й захланне,
що кисне в осінній сльоті.
сновидами тут перехожі
зсутулені і мовчазні,
і кожен на привида схожий,
бездумнобайдужий у дні.
їх душі в кишені запхАні,
затулені очі у світ.
слухняноляльковорахманно
за тінями тіні услід
крокують в сльоту неквапливо
в помешкання, до домовин -
замки відчиняють щасливі
у злидні холодних хатин.
і косяться з-поміж портьєри
на вулиці в проріз вікОн... -
а там з потойбіччя кур`єри,
немов гробари з похорон
із галками круки і гави -
від нечисті мов поштарі -
в гіллі й на дахах як на лавах
в тумані сидять упирі...
