Пусто, холодно...
Пусто, холодно, гуляє вітер
Гойдає настіж відчинені двері
Несамовитий, у своїй манері
Порвав нитки, сльози витер
Не буде нас, не буде більше істерик…
Пусто, холодно, нічим не зігрітись
Рана не зажила, просто вкрилась інеєм
Що творимо заради кохання, не відаєм
Варто лише раз очима зустрітись –
Із поглядів, слів, обіймів, цілунків букетик…
Пусто, холодно, тобою хворію
Сильний вірус, нічим не виведу
Хто знав, що так низько впаду
І розіб’юсь об цю бутафорію
Глибоко під інеєм не вийнятий твій дротик…
Пусто, холодно, зимно у самому серці
Усе тепло крижаним вітром вигнало
Горіло, боліло, нехай би поспало
Не стукайте, закриваю навіки дверці
Подобається, не подобається – прикрийте ротик…
2014 p.
