12.11.2014 22:27
for all
133 views
    
rating - | no usr.
 © Анна Харченко

Далі

Осінь туманно вглядається в зимові далі

Які тривоги прийдуть зі снігами, куди злодійка-доля нас несе?

Стою одна, на черговому я причалі…

Скоріше б пташкою у теплі краї, холодне крижане залишити усе

Втекти від себе вчорашньої, сховатись

Та думки-кораблі до берега твого пристали, покидали якорі

Не перестаю я собі дивуватись

Кричати, плакати, зрікатись і так до сходження зорі…

А потім знов до острова вертатись

Туди, де мури, фортеці, де раніше цвіли наші сади

Без сподівань у душі сподіватись

І кораблям як завжди розбиватись об здогади-спогади…


Осінь туманно вглядається в зимові далі

Душа повертає, ламає простори й часи, від реальності втікає…

Мрійливі думки занадто зухвалі

Що їм стіни, гори, ліси?.. Їх ніщо не злякає, ніхто не здолає…

Кораблику мій, ти до нього неси…



2014 р.

Публікації: Анна Харченко

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись