БЕЗСМЕРТЯ - В РИМАХ
Поете, стій, вернись назад на землю,
Бо пера крил твоїх потрібні смертним.
У віршах, друже мій, твоє безсмертя.
Не зорана рілля, в чеканнях зерна...
Тримайся, брате мій, триматись мусиш,
Ця рана - не твоя остання рима:
Свинцева квітка-мак від антимузи
На аркуш крил пролила кров-чорнила.
Не думай про кінець, не смій, не треба!
Не епілог, - епіграф пілігрима
Останні подих й погляд твій у небо...
Безсмертя залишив Поет у римах.
