24.10.2014 11:29
for all
266 views
    
rating 5 | 5 usr.
 © Микола Чат

Кобзар жовтень

Кобзар жовтень

На краєчку осіннього гаю

Зашарілася маком зоря.  

Жовтень притугом вогкого плаю, 

У свитині бреде кобзаря.


Із болота погнилі онучі, 

За спиною бандура вітрів.

Сухостою вусища колючі, 

Погляд зимний з-під хмарових брів.


На чолі, мов рубців перегуки, 

Зморшкувата сріблиться рілля.

Довгопалі заморені руки

Двиготять кістяками гілля.


З глибини його тіла – кургану

Журавлем виривається стон.

Захоловши у балках, туману

Вистеляє імлистий хітон...


Під вербою, на листя ряднину

Сяде втомлено. Кобзу з-за пліч…

І спровадить наплакану днину

У осінню розхристану ніч.

Публікації: Микола Чат

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 29.10.2014 18:52  © ... 

Дуже вдячний за увагу та приємні коменти! 

 25.10.2014 10:59  Тетяна Ільніцька => © 

Могутній образ вийшов! 

 24.10.2014 14:37  Тадм => © 

захоплююсь образністю Вашого мовлення! 

 24.10.2014 12:58  Панін Олександр Мико... => © 

Дуже гарна поезія. 

 24.10.2014 11:30  Суворий => © 

Аплодую... Подумки перенісся в вірш. У Вас чудова уява і щедрий словарний запас, щоб її образи передавати іншим... 

 24.10.2014 10:20  Тетяна Чорновіл => © 

Поезія просто неймовірна!
Браво автору!!! 

 24.10.2014 09:54  ГАННА КОНАЗЮК => © 

Читала і морозець біг по шкірі! до чого ж чудова поезія! звикла бачити осінь в образі жінки... Жовтень-кобзар - це вперше, це так по-українськи! Вражає манера написання і... образність! Супер!!!))