Насінини радості
з рубрики / циклу «А прийде пародист...»
Ці дерева виросли з насінин радості,
Які випадково занесли на вершини птахи
(Бо на вершинах людського духу
Завжди пурхають птахи –
Інколи навіть співають)
Я по душі, як в пустищі, бреду –
Бо тую душу гнули і ламали.
Вона вже знала різную біду,
А треба ще, щоб голуби на…клали!
Що треба тій зачищеній душі?
Вона знесеться на самі вершини –
Лиш голубів покликати спішіть,
Щоб радості занесли насінини!
Зростуть дерева! Гарно це – відчуй!
І будуть гнізда, в радості й скорботі…
* * *
У мою душу почекай, не плюй!
Як навіть і насіння є у роті…
29.11.2014