Куди йдемо?
Диптих
У людей імунітет…ви не помічали?
Совість, відданість і честь не потрібні стали.
У пошані лиш «бабло» і хмільне свавілля,
Як же статися могло все це божевілля?
Хто підкаже куди йдем, що на нас чекає?
Стає гірше днем за днем, Бога забуваєм…
Засліпило Душі нам золотом і владою,
На поталу всим гріхам ми невпинно пАдаємо!
Нас гординя розпирає, ми чуже бажаємо,
заздрість Душі поїдає, крадемо, вбиваємо.
Світ летить в тартарари на шаленій швидкості,
Ми осліпли, ми оглухли, в Бога ж просим милості…
Та ж немає в серці Бога, а закон як дишло,
Ось така страшна дорога на яку ми вийшли…
******
Байдужий світ, жорстокий люд, безумні всі навколо стали,
Безбожно брешуть, крадуть, б’ють… Ми ж люди! Чи позабували?
