08.12.2014 21:55
для всіх
348
    
  9 | 9  
 © Маша Сладкова

Простягаю я руки до Бога

з рубрики / циклу «Були б в мене рила»

Простягаю я руки до Бога

У безкраю і зоряну синь.

То є щастя звернутись до Нього

І душею нестись в далечінь.


Я відверто звертаюсь для того, 

Що є сили прохаю, молю;

Щоб надав мені міцність і змогу

Подолати утому мою.


Я всім серцем завжди відчуваю, 

Що я дОнька землі своїй є.

Але іноді сили не маю, 

Дуже стомлене тіло моє.


Тіло можна втомити до болю, 

Його знищити можна в борні.

Міцність Духа, Надію і Волю

Неможливо здолати в мені.


Не вагаючись ані хвилини, 

Бо на роздуми часу нема:

Всю себе віддала б Україні, 

Щоб прожити життя недарма.


Простягаю до неба я душу

У безкраю і зоряну синь.

Свою втому здолати я мушу, 

Знову мрію нестись вдалечінь.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 10.12.2014 21:18  Тетяна Чорновіл => © 

Патріотично!

 08.12.2014 22:04  Ганна Коназюк => © 

Гарно! Чудовий вірш!!!
(До речі, можете у слові "донька" "о" не виділяти, бо при слововживанні правильно наголошувати саме на "о" а не на "а", хоча ми часто тут робимо помилку...)))