Ганна Коназюк Мій Ангел
Прости мене, мій Ангеле, прости...
Зухвалість, нерозсудливість і смуток.
Я знов ламаю дрова і мости,
Які ти зводиш кожен день, як скуток.
Тримай мене, мій Ангеле, тримай...
Коли лечу і коли в люк потраплю.
Коли запізнюсь на нічний трамвай -
Закутай в крила й дай надії краплю.
Люблю тебе, мій Ангеле, люблю...
Заступник, провідник в обитель Бога.
Ти знову звів місток із кришталю...
Ступаю легко. Тиха й босонога...
Київ, 23.12.2014
26.12.2014 13:25 Антоніна Грицаюк => © |
 В кожного свій янгол-охоронець! Чудово! |
24.12.2014 17:58 Світлана Рачинська => © |
 Надзвичайна поезія!... Тягну в обране) |
24.12.2014 17:08 Олена Вишневська => © |
 Можна і босоніж по вимощеній хрустальній доріжці, якщо вона оберігається янголами))) |
24.12.2014 10:45 Деркач Олександр => © |
 Гарно... |
 24.12.2014 00:45 Фантом => © |
 Мабуть ми всі в думках звертаємось до свого Ангела.Гарний вірш,дуже сподобався. |
24.12.2014 00:40 Мальва СВІТАНКОВА => © |
 Розчулює... |
23.12.2014 23:13 Якобчук Павло => © |
 Такий класний вірш надії. + Захоплююче. |
23.12.2014 22:14 Тетяна Белімова => © |
 Гарний твір)) До Ангела)) Мені здається, я його теж знаю! |