28.12.2014 08:27
для всіх
189
    
  - | -  
 © Дебелий Леонід Семенович

На Северо-Крымском канале

Игорь Шкляревский

На Півночі Криму в каналі, 

Де жовтий намул і вода, 

Гармошки тужливо ридали -

Нахлинула прикра біда.


Накрапував дощик сіренький, 

Ховаючи біль в глибині, 

Бетонник руденький, маленький

Лежав в кумачевій труні.


Вздовж шляху до цвинтаря в полі

В людей посмутнілих юрбі, 

Лежав віддалік від юдолі

І в небо дивився собі.


Начальник сказав: «Не зів`януть

Квітки на могилі твоїй, 

І дні золоті ще настануть

В степах, де мете суховій.


А мертвий йому посміхався

І в небо, як в долю зорів, 

Підтвердити мов намагався

І тільки додати хотів, 


Що будуть і дні світлокрилі, 

Постануть дива степові, 

Та списувать треба прогнилі

Риштовання й ставить нові.

………………………………………………………………..


На Северо-Крымском канале, 

Где жёлтая грязь и вода, 

Гармоники глухо рыдали -

Случилась большая беда.


Накрапывал серенький дождик, 

Скрывая лихую судьбу, 

А рыженький мёртвый бетонщик

Лежал в кумачовом гробу.


От СМУ до степного погоста

В толпе провожавших людей

Лежал он спокойно и просто

И в серое небо глядел.


Начальник сказал: «Не увянут

Цветы на могиле твоей, 

И дни золотые настанут

Для этих безводных степей.


А мёртвый ему улыбался

И в серое небо глядел, 

Как будто со всем соглашался

И только добавить хотел, 


Что будут и дни золотые

И всякие там чудеса, 

Но списывать надо гнилые

И новые ставить леса.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!