Сила почуттів

Там, де край світу, блукає вітер,

Зриваючи бурі й завії.

Холодний, нестримний, вражаюче сильний,

Впаде… немов іній на вії.

Розіб’є усе його сила рушійна,

Хоч сам він давно вже розбитий.

Самотній, загублений у безнадії,

Він прагне весь світ підкорити.

І тільки гаряча зимова троянда

Без страху той вітер вдихає,

Крізь кожну пелюстку замерзло-багрову,

Крізь себе його пропускає.

І вітер, забувшись на мить, затихає…

В обіймах троянду колише,

Цілує її крижаними вустами…

У спокої весь світ залишить…