08.01.2015 11:59
для всіх
216
    
  6 | 6  
 © Анна Ольтенберг

Натхнення

Ти - причина у себе моїх поринань

Прозорий сніг. Думок сплетіння.

Забута гіркота осіння.

Високе небо. Сиза ніч.

З химерами я віч-на-віч.

В душі суцільна завірюха,

Невпинна непроглядна хуга…

Пишу тобі… або про тебе,

Про ті пісні, що пахнуть медом.

В мені тепер звучать всі струни.

Це краще ніж любові трунок.

Окрилена, до хмар лечу,

Хоч ще не раз, мабуть, впаду…

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 12.01.2015 00:08  Тетяна Белімова => © 

Красивий вірш)))

 10.01.2015 08:38  Деркач Олександр => © 

гарно

 09.01.2015 15:57  Тетяна Чорновіл => © 

Нічого, впадете, то встанете!!!
Пісні, що пахнуть медом, то ЩОСЬ!
Гарний вірш, відчулось.
І в мене є вірш з такою ж назвою, тільки по іншому трохи! ))

 08.01.2015 01:11  Мальва СВІТАНКОВА => © 

Ніжно... По-доброму написано!+)

 07.01.2015 19:12  Світлана Рачинська => © 

Нехай звучать струни!... Все краще і краще! Чудово)

 07.01.2015 13:25  Дебелий Леонід Семен... => © 

Не згоден, що щось у даному випадку може бути краще. Краще поєднання і синергія.