Мовчазними прощаннями скривлена місячна твердь
з рубрики / циклу «Осягнення суті (філософська лірика)»
Мовчазними прощаннями скривлена місячна твердь
Чи таки помиляюсь, вдивляючись пильно у коло?
Може так, як і в нас, там лиш згустки осердь,
У яких зачаїлось безжальне «ніколи»….
Віднаходження сенсів – лише марнування хвилин
І занурення вглиб так й не стане гарантом прозріння
Місяць свідчить щоразу: ти завжди один
Коли йдеться, про віру, сумління й терпіння
Харків, 15.01.2015
