16.01.2015 08:46
для всіх
274
    
  6 | 6  
 © Тадм

Мовчазними прощаннями скривлена місячна твердь

Мовчазними прощаннями скривлена місячна твердь

з рубрики / циклу «Осягнення суті (філософська лірика)»

Мовчазними прощаннями скривлена місячна твердь

Чи таки помиляюсь, вдивляючись пильно у коло?

Може так, як і в нас, там лиш згустки осердь, 

У яких зачаїлось безжальне «ніколи»….


Віднаходження сенсів – лише марнування хвилин

І занурення вглиб так й не стане гарантом прозріння

Місяць свідчить щоразу: ти завжди один

Коли йдеться, про віру, сумління й терпіння



Харків, 15.01.2015

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 17.01.2015 12:58  Світлана Рачинська => © 

Красиво , Таню... Твоя ліра з філософської - плавно переходить у художню... Дуже подобається....

 17.01.2015 07:55  Дебелий Леонід Семенович... => © 

Чудово! Успіхів в році Новому і назавжди!

 17.01.2015 02:53  Панін Олександр Миколайович... => © 

Наодинці із собою ти не один, якщо вірний собі.
Прощання як запорука зустрічі.
Дуже гарний філософський твір.

 17.01.2015 00:36  Мальва СВІТАНКОВА => © 

Прочитала вголос. Звучить сильно! Глибоко...
+)

 16.01.2015 11:55  Олена Вишневська => © 

Глибоко, Тань! Та , мабуть, так і має бути - ствердитися самому спочатку у вірі, сумлінні, терпінні!
Чудово!

 16.01.2015 10:19  Тетяна Белімова => © 

 16.01.2015 10:09  Тетяна Белімова => © 

Місяць ніби у ролі совісті. Гарна задумка. Вдалося передати емоції місячного одкровення. Дуже сподобалося)))
Але...
Таню, зроби, будь ласка, щось із цим "як й на" - це порушує гармонію твого твору((