10.02.2015 16:15
лише 18+
253
    
  8 | 8  
 © Олена Вишневська

Я чую.... перероджена вовчиця

Я чую.... перероджена вовчиця

Довкола стіни… знову стіни і… вода

Лоскоче лезом крижаним мене за п’яти.

Це як над прірвою на пальчиках хода, 

Коли на “Zero” ставлять стрілки циферблатів


З’їдає “нуль” кордони… падають міста…

Розлито масло під колесами трамваю…

Не Маргарита я... і точно не свята, 

Та чую… як вовки збираються у зграю.


І я – до них /коли позбавлена крила/

Крізь пекло тіней /де згоріла моя птаха/.

Там є жива вода… із лона джерела, 

Куди ступали тільки лапи сіромахи…


І кличе воля до вогненних берегів

Моє нутро… Вода збудила в мені звіра…

Я чую вовка... десь на зламі двох світів…

І він чекає на мою земну офіру…



Там в павутині недоторканих шляхів

Знайду його… за диким відблиском в зіницях…

Довкола стіни – просто забавка богів.

Я вже у зграї.../перероджена вовчиця/!

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 18.02.2015 21:52  Мальва СВІТАНКОВА => © 

Феєричне перевтілення!+

 13.02.2015 12:37  Ганна Коназюк => © 

Оленко! Неймовірно красива поезія - перечитувала кілька раз...
Дуже!.. Чудово!!!

 11.02.2015 23:18  Деркач Олександр => © 

Скажу обережно - сподобалось...

 11.02.2015 16:16  Володимир Пірнач => © 

Класний текст.
Плюсую.

 11.02.2015 08:47  Тетяна Белімова => © 

Перевтілення просто неймовірне)) Такі бувають видива як сни, і сни, ніби реальність. Але наше життя здатне перевершити всі страхітливі вигадки.
Сподобалася алюзія Маргарити. Гарний образ, хоч і не любого мені письменника))

 10.02.2015 20:59  Панін Олександр Мико... => © 

Чудово, тисну руку, скидаю капелюха. Але це тільки початок переродження, нетрі незнаних шляхів ще попереду.

 10.02.2015 19:15  Світлана Рачинська => © 

Оленко! Вражає ця містерія... Дуже подобається такий твій стиль... Просто супер! Пречудово...