23.02.2015 01:05
for all
268 views
    
rating 5 | 3 usr.
 © Вікторія Єрьоменко

Пам`ятi Кузьми Скрябiна

Пам`ятi Кузьми Скрябiна

Вiн завжди з нами...

Ранком їхала на роботу, 3 лютого. У водiя маршрутки грав приймач. Коли з динамикiв почулася пiсня Скрябiна, вся маршрутка змовкла. Правда, настала тиша, лише звучала музика й його голос. Всi мовчали, просто слухали його. Я бачила, як плакала молоденька кондуктор, розмазуючи туш по щоках. Я сама ледве трималася. Була вражена. Так, це велика втрата для нас усiх. Вiн назавжди з нами...

Ранкова маршрутка розгойдує всiх, 

Регочуться хлопцi, плiткують дiвчата…

Умить все затихло, i гомiн, i смiх, 

Бо голос знайомий просив помовчати…

Про то, що учора в новинах сказали, 

Про то, що i досi не можем прийняти…

Про то, що учора тебе вранцi не стало…

В скорботi схилившись, ми будем мовчати…


Хоч ти не мовчав. В час важкий для народу, 

Ти правду казав, що нас кинули, брате, 

На грошi, на честь, на повагу, свободу…

То як тут мовчати, Кузьма, як мовчати…

Ти будеш жити в пiснях та эфiрах, 

Зi старих фотографiй всмiхатися нам…

Боротися будеш теж з нами, Андрiю, 

I щем у душi поселять своїм «мам»…


Смерть стала буденною, звикли втрачати, 

Немає у нас нi чужих, нi байдужих, 

Навчилися разом усi не мовчати, 

Це наша з тобой революцiя, друже.

Як жаль, що найкращi iдуть молодими, 

Як боляче, гiрко й не вернеш нiяк…

Та ми ще зтанцюємо танець пiнгвiна, 

Коли все скiнчиться, побачиш, чувак.

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 23.02.2015 18:01  Олександр Новіков => © 

плюс