03.03.2015 00:41
18+
195 views
    
rating 5 | 3 usr.
 © Антоніна Грицаюк

Правильно жив

Правильно жив

Правильним шляхом все життя йшов,

Роки пливли, немов швидка вода,

Багато згубив і не мало знайшов,

Десь туди вдаль відлетіли літа.


Серце давало давно уже збій,

Билось немов хвіст телячий,

Мовби казало – «Досить вже, стій!»

Зробився геть він ледачий.


Руки тремтіли, ноги не йшли,

Очі вже сонця не бачать,

Рідні у вічність давно відійшли,

Сестрички в халатах маячать.


Дім пристарілих – фінал життя,

Межа доходить до краю,

Правильно жив – нема каяття,

Прийми мене, Боже, рушаю.



м.Славута, 

Публікації: Антоніна Грицаюк

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 14.03.2015 11:41  © ... => Тетяна Чорновіл 

Дякую за розуміння! 

 14.03.2015 11:41  © ... => Дебелий Леонід Семенович 

Шкода, але це правда життя! 

 14.03.2015 11:40  © ... => Мальва СВІТАНКОВА 

Так, на жаль... 

 04.03.2015 00:23  Мальва СВІ... => © 

Співчутливо... 

 03.03.2015 20:48  Дебелий Ле... => © 

На жаль, таке ще часто... 

 03.03.2015 12:42  Тетяна Чор... => © 

Бувають такі сумні історії, коли людина, яка правильно жила і виростила дітей змушена дожидатись кінця в будинку пристарілих!
Правильний Ваш вірш про байдужість дітей!