У скронях пульсує ніч…
У скронях пульсує ніч…
Мете завірюха… в грудях…
Ще трішки – і треба йти.
Попереду сни… навзнак…
На лінії /віч-на-віч/
Розіграні всі етюди…
І гублять свої хвости
Комети… /недобрий знак/.
Між нами – крихка вуаль,
І плавиться воском тиша…
Обабіч горять мости
Ілюзій пустих дзеркал.
Я надто твоя… на жаль…
Розквітла лютнева вишня.
Весну ув очах прости,
І цей сонцелюбний шал.
І звісно не в тому річ,
Що ти мої сни забудеш:
Не варто любов нести,
Як позаторішній сніг.
У скронях пульсує ніч…
Мете завірюха… в грудях…
Ще трішки – і треба йти:
Не хочеться… Віриш?
...ні…
