Моя весна...
Час розквіту
Л. Костенко
Моя весна… Принишкло-кришталева.
Чому бриниш у розквіті сумнім?
Мені хоча би краплю того неба,
В яке щодень здіймає очі він.
Я би тремтіла проліском на вітрі,
Розсипалась би чарами весни,
Коли б він тішив розмаїттям квітів
І малював в тюльпанах теплі сни.
Я б віддала всі мрії до останку,
Усю себе до ниточки душі.
… Пробудить перший промінь на світанку,
Притишить талі весняні плачі.