16.03.2015 14:00
для всіх
310
    
  9 | 9  
 © Антоніна Спірідончева

Вечірня сукня

з Галереї жіночих портретів

Влітає крізь відкриту шибку злива

А на мені одягнута легенька, 

В якій я неприховано вродлива

Вечірня сукня на тонких бретельках.


Мені жбурляє дощ на плечі краплі, 

Лякає, злиться. Чи ревнує?.. Всі

Хай поглядом їдять і плечі, й плаття, 

Як йтиму від під’їзду до таксі.


Зберу ті погляди і зникну у машині, 

Немов з трофеями, і буду переможно

Дивитись в дощ і думати: мужчинам

Чи солодко, коли чогось не можна?



2010 р.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 20.03.2015 11:07  Володимир Пірнач => © 

Таки часом буває солодко :)
Сподобався текст.

 17.03.2015 15:17  Тадм => © 

класно передали настрій героїні. така завершена картинка :)

 17.03.2015 09:34  Ганна Коназюк => © 

Красива, чуттєва поезія! Ніби, природа і дощ тут не головне, а повіяло свіжістю і весняним дощем!..
Чудово!

 16.03.2015 22:10  Олена Вишневська => © 

Дуже сподобалось!
Мабуть, солодко-гірко)))

 16.03.2015 19:52  Тетяна Белімова => © 

{#}{#}Тоню, клас! Люблю цю поезію. З таким легким натяком на дражливі обставини нашого життя.

 16.03.2015 18:51  Мальва СВІТАНКОВА => © 

Сподобався! Цікаво. Самобутньо...
+)

 16.03.2015 17:39  Сашко Новік => © 

=)