Солод тиші
Прислухайся хоч раз до моїх слів –
Згорни вітрила в повному мовчанні,
Почуй, як лист кленовий сам себе звільнив,
Мов жертву дав сп’янілому коханню
А там, у небі, вітер заблукав,
Завив у розпачі, шука дороговкази,
То він від тиші осені тікав,
Що аж в садах тріщали перелази
Ти чуєш, скільки звуків навкруги:
У слові, тузі, пристраснім бажанні,
Та ти себе наважишся знайти
Лиш там,
Де світ завмре у повному мовчанні.
Городець, 2015
