20.09.2016 17:55
для всіх
235
    
  6 | 6  
 © Тетяна Чорновіл

Мить лілової тиші тремкої

Мить лілової тиші тремкої

з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПОЧУТТІВ»

За колискою сонця ясною, 

Де з небес незбагненно бездонних

Снами місяць сріблить у спокої, 


Між туманів лунких густиною

Зачаїлась у шерехах сонних

Мить лілової тиші тремкої.


Все безмежжя чарівної миті

Осягнеш ти від подиху вітру

Дивоцвітом у кожному слові.


Тихо… Трави лиш, росами вмиті

Сколихнуть у квітучу палітру

Слів зізнання пелюстки лілові.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 01.10.2016 06:33  Георгій Грищенко => © 

Тетяночко, землячко! Без Вас сумно, Чому Вас так довго немає тут?.Дай Боже здоров`я Вам.

 25.09.2016 11:39  Люлька Ніна => © 

Який чудовий поетичний пейзаж! Прочитала і зачарувалась красотою слова. Дай Боже, Вам писати і писати таку прекрасну поезію.

 24.09.2016 09:42  Тадм => © 

тремтливо! чудово!

 23.09.2016 09:52  Світлана Рачинська => © 

Чудодійно і завжди захоплююче!...

 22.09.2016 21:46  Серго Сокольник => © 

Респект, Таню) Наче ніч провів у різнотрав"ї луговому... Чарівно...

 21.09.2016 16:48  Ольга Шнуренко => © 

А й дісно, тиша може бути кольорова у полі чи на долині, і колір тиші залежить і від пори року, і від георафічної місцевості...

 21.09.2016 13:36  оксамит => © 

Улюблений колір у Вашому вірші, так гарно!!!

 21.09.2016 06:54  Георгій Грищенко => © 

Чудовий вірш, Заворожує. Натхнення Вам!

 20.09.2016 22:17  Іванка Світла => © 

Дуже файно!)))

Пані Тетяно, вірш неймовірний!

 20.09.2016 20:18  Світлана Рачинська => © 

Дякую Вам за це Диво!!! На висоті!!!

 20.09.2016 19:41  Олена Коленченко => © 

Настільки мелодійно і ніжно, наче освідчення в коханні...тільки природі))

 20.09.2016 19:38  Олександра => © 

Люблю такі вірші. Спокійно стає і не хочеться ні про що думати...