19.03.2015 13:57
для всіх
190
    
  - | -  
 © Вікторія Легль

Бегбедер і "солітер"

Вона читала Бегбедера, 

А він рубився в «солітер».

Чудова пара – під фанеру.

Чудова пара – з двох пантер.

Вона усілась на канапі, 

Питає:

- Любиш ти чи ні?

А він, комп’ютерная шкапа, 

Очима кліпа:

- Ти мені?

І що ж? Зчинилась веремія, 

І Бегбедер в нього летить, 

А він любити не уміє, 

І не зловив любові мить.

Піймав нарешті він кохану, 

До себе ніжно притулив.

- Пробач, я більше так не стану.

Пробач, я – чесно! – не хотів.

І сварка швидко припинилась, 

І знову в них у домі мир.

Та й легко вони помирились, 

Та й знов несе буденний вир:

Ти все читаєш Бегбедера, 

А ти рубишся в «солітер».

Ну, що ж, у всіх в нас бегбедери, 

Але й любов – це «солітер»!



м. Ромни, 18.03.2015.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 21.03.2015 22:31  © ... => Володимир Пірнач 

Дякую, і ця гостросюжетність - ледь не на кожному кроці!

 21.03.2015 22:29  © ... => Тетяна Белімова 

Ага, Бегбеде)) А загадка вся - у правилах французької вимови, адже "р" не кінці не читається))))) Приємно, що зачепила поезія.

 20.03.2015 10:49  Володимир Пірнач => © 

Гостросюжетний текст :)

 19.03.2015 19:39  Тетяна Белімова => © 

Висновок посміхнув. Сьогодні на конференції в Лінгвістичному університеті дізналася від одного поважного науковця, що правильно Бегбеде.