Клени
з рубрики / циклу «Нуртовище думок»
Із написаного колись
Біля шляху зростали два клени,
за коріння життя їх тримало.
Там де вітер танцює шалено,
і обманює вкотре зухвало.
Мов крилаті, сполохані клени
хочуть в небо. Їх, небо, лови.
Віти-крила нестримні, шалені
То стремління, душі острови.
27.04.2014
