Страчені ангели

з рубрики / циклу «Час, сьогодення, кімната»

Летять німі маленькі янголята.

Не вміли вони «мама» говорить!

Не бачили і світ, який їх стратив.

Сумні, й життя їх знищене у мить.

Вони одні, нікому не знайомі –

В журбі, самотні бродять по світах.

Один на всіх у них єдиний спомин -

Відтворений в думках і почуттях:

«Матусю! Благаю. Не йди, зупинися!…

Так страшно! Навіщо... У чому вина?

Прости мене в тому, якщо провинився!..

Так боляче сильно… і мить… вже нема…

О мамо, я ангел… дивись я літаю!

Чому ти не чуєш і не помічаєш.

Я біля тебе, я поряд з тобою.

Куди ти ідеш і що сталось зі мною?»

Летять німі маленькі янголятка.

Сумні, самотні бродять по світах…

14.11.2010