В обіймах руками вітру...і
в обіймах руками вітру
різався навпіл день
на те що було і що сталось
на вічність чекання в тривозі
і на зустріч у сонячний дощ -
над обріями цвіли хмари
усмІшкою квітів неба
спадали пелюсткАми-краплями -
дзвеніли твої підбори
і слово співалось -
з парасольки дощ у падінні
щось шепотів і сміявся
в затишок теплий цілунку
в якому зупинився час
шУмний такий
полохливий у прохолоді
весінньовеселий час -
і все потонуло в світлі
стерлося з пам"яті зникло
в самотності те чекння
в тривозі посеред дня
...плутав мокре волосся
вітер тобі на плечах.
