Занурюючись в глиб чужих думок
з рубрики / циклу «Дірки від сум’ять миттєвих (про творчість)»
Занурюючись в глиб чужих думок,
Долаючи бар’єри власних значень
Повільно так розмотуєш клубок
Незнаних досі дивних світобачень
Лише б не загубитись між рядків,
Серед написаних побіжно слів-титанів,
Котрі тримають марево світів,
Запитуючи мовчки: «що не знаєш?»….
Лише б не розгубити те святе,
Що формувалося не мить одну – віками
І зрештою не хникати: «не те»
Змарнованими нудячись роками
Харків, 4.04.2015
