Горизонти
За горизонтами снів,
Де ромашки колишуть Зорю,
Де сплелись аромати віків,
Напишу небосхилом: «Люблю…».
Хай засяє мені і тобі,
Поки квітне рожева весна,
Поки вітер шепоче пісні…
А наступна стихія – зима.
Там лиш відчай, тремтіння і лід.
І завії повз шибки витають.
Та весна залишає слід –
Знов іскриться в снігу: «Пробачаю…».
