04.05.2015 17:53
для всіх
318
    
  12 | 12  
 © Ганна Коназюк

Старенька груша

Старенька груша

А день збіга, як молоко з каструлі.

Весняний, гожий, пишний, чарівний...

Старенька груша, ставши на ходулі,

Вдивляється у травень молодий.


І рік за роком стримане чекання,

Весною - нареченої вінок...

Коли ж настане час її вінчання?

І любий хто? Лиш пригорща думок.


Але укотре чепуриться груша,

Суцвіття біле - це ж яка краса!

Хоча й не юна, та струнка і дужа

І в серцевині мрія не згаса!..



Київ, 04.05.2015

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 09.05.2015 23:45  Алла => © 

Боже, ви наче прочитали те, що в моїй душі! А в селі ж у кожнісінькому дворі колись росла груша. І навіть зараз, по тих місцях, де колись стояли старі хати, залишились тільки горбочки землі... І груші... Сухі, трухлі, з покрученим часом віттям... Та й вони досі "вдивляються у травень молодий..."

 06.05.2015 19:00  Тетяна Чорновіл => © 

Такі щемливі ніжні образи!
Дуже сподобалось!

 06.05.2015 09:39  Тетяна Белімова => © 

Старенька груша)) Мій дідусь іще саджав ))

 05.05.2015 10:02  Деркач Олександр => © 

Дуже гарно!

 05.05.2015 09:02  Олена Вишневська => © 

Осяйний такий віршик, Аню! Сподобався!

 04.05.2015 23:03  Панін Олександр Мико... => © 

Кожному по мрії його. Чудовий вірш.

 04.05.2015 19:20  Тетяна Белімова => © 

Зворушлива замальовка)) Образ старої Груші таким вийшов рельєфним, переконливим))