Чекає мати
Чекає мати сина
Додому із війни,
Мовчить, у чім причина?
Погані бачить сни.
Неначе син в лікарні,
Поранений лежить,
Умови там прегарні
Й не хоче їй дзвонить.
Як випишуть додому
Приїде відпочить
І мати вірить цьому
Й чекає кожну мить.
То сниться син в полоні,
Тортури кожен день,
В підвальній темній зоні
Мовчить син ні телень.
Та вірить звільнять сина,
Держава може все,
Не зрадила ж дитина,
Хвала йому за це.
До військомату мати
Прийшла щоб запитать
Чи може вона взнати
Як сина розшукать.
Сказали пошукаєм
І скажем де ваш син,
Для хвилювань не маєм
Ніяких ще причин.
Сказали згодом мамі
Син безвісті пропав,
По ДееНКа програмі
Ніхто ще не шукав.
Це пошук серед мертвих,
Зробіть аналіз свій,
Та мати серед впертих,
Живий синочок мій.
А сина вже сховали
На березі Дніпра
І номер йому дали
Й поставили хреста.
Таких є тут багато
Серед вінків й квіток,
Бо вірять мама й тато
Живий ще їх синок.
А люди носять квіти
На ці могили теж,
Такі в нас заповіти
І вдячність їм без меж.
м. Київ, 25.05.15.