30.05.2015 21:21
для всіх
999
    
  6 | 6  
 © Ганна Коназюк

Бабусина хата

Бабусина хата

Бабусі хату вже і не впізнала...

Це ж скільки літ я в Броді не була?

Цікаво, чи вона б мене згадала -

Старенька хата, мовчазна мала?..


Чи зморшкуваті очі-вікна стали б

До мене ніжність мружити свою?

Ось мої ніжки на порозі впали, 

З колінцем збитим плачучи стою.


А он я нишком мрію на причілку

І яблуня у шибку цокотить...

Так любо згадую усе та гірко, 

Що вже не верне у дитинство мить.


О, хатко-хатко, чепурна ти й нині!..

Про тебе дбає інший хтось давно.

А всі твої колишні господині -

Фрагмент із чорно-білого кіно...



Київ, 30.05.15

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 31.05.2015 22:37  Панін Олександр Мико... => © 

Душевно, щемно, майстерно, як завжди.

 31.05.2015 15:48  Тетяна Белімова => © 

Анічка! Такий зворушливий твір! Навіть не можу тобі переказати всього того асоціативного ряду, який у мені виник...
У мене не було бабусі у такій сільській хатці. Вона померла задовго до мого народження. Я завжди ловила оповіді моїх однолітків, більшість з яких проводили свої канікули в селі. Так хотілося і собі бути учасником такої пригоди. У мене завжди були таборові пригоди й оповідки, які і близько не могли зрівнятися ось із таким живим спілкуванням з бабусею.
Дякую тобі!

 31.05.2015 13:43  Микола Васильович СН... => © 

Шановна пані Ганнусю! Ви створили напрочуд поетично високий і трепетно-щемливий образ бабусиної хати і в цілому -- отчого дому та духу рідного краю! Тож за це Вам щире сердешне: дякую!
(У "Бабусиній хаті" собливо художньо влучні ось ці місця: ...чи вона б мене згадала -
/
Старенька хата; ...очі-вікна стали б /
До мене ніжність мружити свою; ...А всі твої колишні господині - /
Фрагмент із чорно-білого кіно. Та й узагалі вся поезія може слугувати взірцем вдалого й точного поетичного образу.
З плвагою! Успіхів!).

 31.05.2015 00:11  Олена Вишневська => © 

Тепло, а інакше і не можна, про дороге серцю..... Чудово,Аню!