28.09.2014 20:52
for all
160 views
    
rating 5 | 3 usr.
 © Бойчук Роман

А, ЗНАЄШ, СЛОВА…

А, ЗНАЄШ, СЛОВА…

А, знаєш, слова -

Можуть ранити, навіть убити...

Між нами зима, 

Наші фрази цілує мороз.

Вони, як вода:

В них так легко любов утопити;

І "нас" вже нема, 

Та іще залишається щось...


А, знаєш, слова -

Нас обох научали любити...

Кохання жнива

Вже свої пожинають плоди...

Напевно дарма

Нас навчили колись говорити:

Мовчання - димар, 

Все між нас перетворює в дим.


А, знаєш, слова -

Нам тепер вже й не надто потрібні, 

Бо кожна зима

Зацілована буде теплом:

В зіницях весна...

Наші погляди надто подібні, 

Щоб квітла й росла

Без найменшого слова любов.


Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 01.10.2014 11:05  Світлана Рачинська => © 

Дуже сподобалось. 

 29.09.2014 09:41  Олена Вишневська => © 

Будь-яку зиму може розтопити тепло закоханих сердець! Гарно! 

 29.09.2014 02:39  Якобчук Павло => © 

Тепла поезія. Слова та мовчання, тепло та зима - цікаві паралелі.

 29.09.2014 00:02  © ... => Мальва СВІТАНКОВА 

Дякую! Буквально цю фразу щойно поміняв, бо з ритму вірш збивася. Приємно, що Вам сподобалось! 

 28.09.2014 23:59  Мальва СВІТАНКОВА => © 

Дуже сподобалась поезія, особливо коли "зацілована буде теплом" і зима не злякає.))!!!