24.06.2015 07:38
для всіх
125
    
  1 | 1  
 © Бойчук Роман

ЗА РУКУ ІЗ ЛЮБОВ‘Ю

ЗА РУКУ ІЗ ЛЮБОВ‘Ю

Одні думки записуються віршами:

Красуються у образах яскравих, 

А інші, наче граються із тишею –

Ховаються у безголосих травах.


Кохання справжнє – це завжди поезія;

Закоханість – звичайні просто-рими.

За руку із любов‘ю, мов по лезу я –

Ходжу і хочу бачити незриме.


Обманююсь, обмінююсь із правдою, 

Хоч білою, та все таки, брехнею.

Та сонячно завжди насправді там, де я –

Щасливим почуваюся із нею.


Подумалося, як дозріло вишнями, 

(Присіла мабуть знову муза поряд), 

Живуть усі поети тільки віршами, 

В поезіях своє кохання творять.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 25.06.2015 09:25  Тетяна Белімова => © 

Перших два катрени дуже майстерно виписані, особливо оце:
"За руку із любов‘ю, мов по лезу я –
Ходжу і хочу бачити незриме"...
Біла брехня - розумію про що ти, але якось бракує логіки у її додавані сюди. Наскільки це виправдано?