Пробач...
з рубрики / циклу «Фрази»
Пробач мені за почуття, -
Тобі напевно не потрібні,
Пече глибоке каяття,
Ще за не скоєну провину.
За слабкість нервів і душі,
За недоказане признання,
Я дарував тобі вірші,
Ти ж не розгледіла зізнання!
Життя жорстоке, мов би плаха,
В душі моїй усе вверх дном,
Любов, - скаліченная птаха,
Об тугу б’є одним крилом!...
І до пів-ночі, наче бджоли,
Думки рояться в голові,
І день за днем, як рух по колу,
І очі лагідні твої…
На себе в дзеркало дивлюся,
Вже сива голова уся, -
Не знала клопоту бабуся, -
Взяла, купила порося!…
26.06.2015р.
