Пробач

з рубрики / циклу «Подорож моєю душею»

Пробач! Пробач мені з все!

За те, що я не зміг тобі віддати

Себе, всього себе.

І душу, й тіло я не зміг віддати...

Пробач! Пробач за те, що я збрехав,

Що будем разом ми завжди по-віки.

Мабуть тоді я ще не знав... не знав!

Що кохання наше буде гі́рким.

Не знав я те, що нас розлучать,

Тебе від мене з болем відірвуть.

Душевні рани, мов вогнем палючим,

Обпалені, і вже не заживуть.

Пробач! Пробач мені за те, що я

Тебе кохав, не бачив я пожарів.

Завжди хотів... хотів і вірив я,

Що ми з тобою будем в парі.

Пробач! Пробач, що не помітив я

Вогонь, що спалював мости,

На яких ти все ж іще була моя...

Тепер спалив... Прошу, прости...

Пробач! Мабуть наївним був, і є.

Щасливим був і ми такі були.

Не вірив, що ріка кохання розільє

На рукави... й на різних бу́дем ми...

м. Борщів, 17.03.2016