На світанні трави в росах...
з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПОЧУТТІВ»
Млою схлипують додолу
Пелерину сну тендітну.
В смутку я твого морозах
Крізь зажури млу схололу,
Мрій пелюстками розквітну.
Спека в сонячній мережці,
Розпаливши днину з неба,
Владарює в літа лоні.
На чекання твого стежці
Я билинкою до тебе
Стебельце схилю в поклоні.
Вечір у смеркання хвилі
Ллє в задухах полудневих
Прохолоди мить жадану
Не згубись у трав свавіллі,
Я в очах твоїх вишневих
Дивом зір ясних розтану
Із духмяного колосся,
Сходить ніч у зоревії,
Сни лишивши найніжніші.
Щоб намріяне збулося,
Сном тобі зітхну між вії,
З губ зіп’ю цілунки тиші.
На світанні трави в росах…
