Нічний крик
- Вночі я вчора, знаєте, злякалась.
Такий був крик. Почубились у вас?
- Та ні, це дід.
- Отой, що із ціпочком? Нога йому болить?
- Та ні, Донбас…
У Горлівці старий наш народився,
В Донецьку інститут він закінчив,
Й думками там назавжди лишився,
Хоч все життя у Харкові прожив.
Війна на сході, жах, які новини,
Потрощені будинки і сади
І люди там щодня все гинуть, гинуть…
Дожили ж до такої от біди!
А що він може, інвалід з клюкою,
Ні сили, ні здоров’я вже нема.
Багатий був би, допоміг грошима,
Та що поробиш, коли їх катма.
Ото ж він і викрикує прокльони
Тим, хто життя в Донбасі зруйнував,
Горілки вип’є, плаче й засинає
Й бачить сон, що він там побував.
Бодай би ті навіки вже поснули,
Хто в Україну «русский мир» послав!
Харків, Серпень 2015 р
