Тополя
з рубрики / циклу «ВАРЛАМ ШАЛАМОВ. Колимські зошити. Синій зошит»
«А тополь так высок…»
Тополя рветься ввись
У листя шелестінні,
З стрімкої крони вниз
Не упаде ні тіні.
До коренів трава
Злягла крізь пил дороги.
Вона ледь-ледь жива.
Лиш глянь – і шкода трохи.
______________________
А тополь так высок,
Что на сухой песок
Не упадет ни тени.
Иссохшая трава
К корням его прижалась.
Она едва жива
И вызывает жалость.