Коли ти побачиш. .
Коли ти побачиш доволі, щоб знати усе,
І сумнів повзтиме, як нерв надокучливий, тілом,
І думка новітня захопить знайомий есей,
Щоразу клюватиме день, хоч кудись відлетіла,
Коли вже від вибуху душу твою рознесе
На друзки дрібні за коротку непевну хвилину,
Тримайся за вітер, і пташку, і промінь – за все,
Тобі в цьому світі ніхто і нічого не винен.