29.08.2015 21:55
для всіх
190
    
  5 | 5  
 © Ірина Гуцал

Падають яблука

Падають яблука.Яблука падають лунко.

Тиша нічна розбивається, наче кришталь, 

Серце спиняється, серце впивається трунком, 

Яблуко стигле і присмак терпкий на вустах.

Падають яблука, сад на околиці літа, 

В осінь байдужу йому б ще не треба спішить, 

Тільки здригається яблуко стигле на вітах, 

Тільки настала пора щось високе вершить.

Жовті, червоні, а я наглядаю зелене, 

Щось воно вабить мене і чарує й гука, 

Листям багряним завжди заворожують клени, 

Листя ж зеленого в осені не відшукать.

Падають яблука.Це вже осінні мотиви.

Сад - це осіння сторінка, чи ж не головна, 

Хмари ще носять у собі по-літньому зливи, 

А от у яблуні визріла вже сивина.

Сад ще не вірить, що він вже прошкує у зиму, 

Сад ще не бачить солідним себе чи старим, 

Падають яблука просто крізь вічність незриму, 

Падають яблука просто униз ізгори.



2013

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 30.08.2015 22:19  © ... => Тетяна Чорновіл 

Де ж ви бачили філософію життя веселу?!

 30.08.2015 20:58  Каранда Галина => © 

Класно

 30.08.2015 13:57  Тадм => © 

відчутна поезія!

 30.08.2015 08:19  Тетяна Чорновіл => © 

Гарні образи. Хоч трохи сумно...