14.03.2013 12:30
для всіх
590
    
  10 | 10  
 © Дубій Андрій Андрійович

Уже не чути співу солов’їв.

Коротка мить – і тихо, безшелесно

Прийде одвічне золоте шаленство

У цю пречисту несказанність слів.


В ній хтось преніжно визбирає сум,

Мов стиглі яблука з дерев твоєї Долі,

Посіє серцем на благословеннім полі

Усю безмежність почуттів і дум...


О, дивний час пожеж і блискавиць!

Пий же, Душа, цю благодать осінню,

Нехай прийде солодке потрясіння

І почуття злетять, мов тисячі жар-птиць!

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 05.05.2014 23:52  Мальва СВІТАНКОВА => © 

І вірш злетів, немов ота жар-птиця!
Чудово!!

 07.05.2013 02:05  Каранда Галина => © 

 14.03.2013 21:07  Сашко Новік 

гарно

 14.03.2013 18:19  Тетяна Чорновіл => © 

Дуже чудово! :)

 14.03.2013 12:49  Володимир Пірнач => © 

Цікаво.
Справді схоже на пісню.

 14.03.2013 12:48  Тетяна Белімова => © 

Музично і гарно!