Із мозаїки днів розвиваю неспішно сюжети
з рубрики / циклу «Осягнення суті (філософська лірика)»
Із мозаїки днів розвиваю неспішно сюжети
не скажу «неймовірні» - збираю із того, що є:
всі свої сподівання, тривоги, падіння і злети
дістаю із шухляди із надписом «дійсно моє»
І ліплю їх докупи: і ті, що зовсі́м недоладні:
претензійні, надмірні, а, часом, відверто смішні,
і події, над ко́трими зовнішні впливи не владні,
ну а також веселі, яскраві, щемливі й страшні
І виходить малюнок якийсь чудернацький:
там абстрактно окреслені сторони різні життя
дещо навіть осмислила вперше… зненацька,
примиряючи пам’ять із сенсами монобуття
Харків, 2.10.2015
