Падає з дерев пожовкле листя
День уже в обіди догорів, —
Кажуть, що вночі на передмістя
Осінь приблукала з хуторів.
В центрі вона буде завтра ранком,
Повагом вступаючи туди...
Що ж! Приходь, задумлива селянко, —
Я тебе побачити радий.
Київ, 1927
Падає з дерев пожовкле листя
День уже в обіди догорів, —
Кажуть, що вночі на передмістя
Осінь приблукала з хуторів.
В центрі вона буде завтра ранком,
Повагом вступаючи туди...
Що ж! Приходь, задумлива селянко, —
Я тебе побачити радий.
Київ, 1927
23.10.2018 19:41 Надія Крайнюк => © |
Дякую за вірш! Дійсно, дивна пора року. Ось і у нас ще вчора трималось листя на горісі, а сьогодні, після вчорашнього дощу безперервно кружляє листя. І вишня розчервонілася, співаючи свою останню цьогорічну пісню. Дивна пора осінь... ***Щасти Вам, пані Таню! |
19.06.2018 11:55 Надія Крайнюк => © |
Гарно. Дякую! |
31.05.2017 00:17 Душа => © |
Пані Танечко, який вірш ... гарно передані почуття, ніби оживає в них народний Дух !!! Дякую !!! |
08.10.2015 13:42 Максимів Галина => © |
чудовий вірш... а я хочу подарувати Вам вірш іншого Євгена. Маланюка. |