09.10.2015 13:12
для всіх
194
    
  8 | 8  
 © Тетяна Чорновіл

Ковток з осіннього келиха

Ковток з осіннього келиха

з рубрики / циклу «ПОЕТИКА РОМАНА ВЕЛИЧКА»

Дякуючи за натхнення
картині Романа Величка «Осень»

У присмерковій стишеній імлі

Пантрує ніч осінню позолоту, 

Де сном духмяним стигла зваба плоду

Стікає в вітру подихи малі

Через слабкого спротиву марноту.


За обрій сонце котиться до сну, 

Сповите хмар туманною габою.

Там осінь мліє пристрастю напою.

Його хмільну ігристу таїну

В ковтку не осягнути нам з тобою.


Бо провокують осені ковтки

Кленовий смак тремкого златолисту, 

Що лине з губ у неба даль імлисту

І десь аж там… на віддалі руки

Мелодію нуртує урочисту.


За нею часу збуджений виток

Спливає з нот у зір разки коштовні.

А снам – зізнань намиста невимовні

Чарує ніч. Ковток… і ще ковток.

Надпий. Осінній келих знов уповні.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 17.09.2016 19:56  Марянич Михайло Мико... => © 

Я стабільно не оригінальний - Тетяно, ви як завжди на висоті!{#}

 12.10.2015 22:16  Деркач Олександр => © 

Майстерна красота слова і пензля)

 10.10.2015 02:12  Серго Сокольник => © 

Співучий вірш вийшов, Таню) Класно)))

 09.10.2015 17:09  Тадм => © 

чарівно й смачно!!!

 09.10.2015 15:41  Зав`ялова Валентина => © 

Я у захваті! Більше немає слів...

 09.10.2015 13:53  Панін Олександр Мико... => © 

Цілющій келих дивочарівний,
це осені коштовний подарунок,
надія, що скуштуєш зимовий,
весняний і до того ж
літа трунок.