10.01.2011 02:17
-
901 views
rating 5 | 2 users
 © Тетяна Чорновіл

КРАЄЧОК ЗОРЯНОГО НЕБА

КРАЄЧОК ЗОРЯНОГО НЕБА

Знову зiрочка упала.  

Я стояла i дивилась: 

В небi тихо догоряла 

Та й за обрiй покотилась. 

 

Як упала то й упала, 

Рахувати зір не треба. 

Тiльки пусто якось стало 

На тому краєчку неба... 

 

Дорога мені людина, 

Наче зiрка догоряла. 

Надійшла лиха година - 

Спам`яталась, як не стало. 

 

Ще одна душа пропала, 

Довго плакати не треба. 

Та чомусь так пусто стало… 

Як на тім краєчку неба.. 


Тетяна Чорновіл цікавиться

  • Хочете залишити відгук про прочитане?
  • Відгук

Публікації: Тетяна Чорновіл

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Сторінка: 1 з 5 | Знайдено: 28
Автор: Тетяна Чорновіл
АВТОРСЬКІ ЗБІРКИ: СПОМИНИ;
Сортування за: Дата/час опублікування з спад.;

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 03.10.2013 22:33  © ... => Світлана Рачинська 

Дякую! ((( Так і є! 

 03.10.2013 22:30  Світлана Рачинська => © 

дуже сподобалось!
сумна правда 

 27.02.2012 19:50  © ... => Каранда Галина 

Люди, як зірки. Все та ж тема в мене, що помічаємо необхідність тоді, коли вже немає... 

 27.02.2012 19:48  Каранда Галина => © 

страшно, як отак падають зірки... 

 10.01.2012 23:22  Каранда Галина => © 

рівно рік тому...нас ще не було, щоб прокоментувати... такий гарний трепетний вірш... 

 10.01.2012 23:17  Олександр Новіков 

наче й краєчок невеличкий, а як пусто ж.
гарний вірш