"Прив`яли ягоди осінні..."
з рубрики / циклу «Не кидай Батьківщину милу...»
Прив’яли ягоди осінні –
І присмак ніжний на вустах…
І нескінченний битий шлях,
І хмарка пилу білопінна.
Отак іти у далину –
Між неозорих небокраїв…
Вітрець легенький листом грає,
Шепоче щось про Таїну.
А синьоокі небеса
В озерці лагіднім відбились…
Душа у ньому розчинилась,
Її золочена краса.
Тут заблукати, мов у сні,
Гірке й солодке зрозуміти…
О незбагненно мудрий світе,
Подай-но благості мені!
Я тут живу, дишу тобою,
Молюсь – перед щоденним боєм…
А сонце котиться до ніг
Із надвечір’я золотого...
Полину серцем – аж до Бога,
Ступлю на храмовий поріг.
м.Київ, 31 жовтня 2015 р.
