Мелодія тиші
з рубрики / циклу «ПОЕТИКА РОМАНА ВЕЛИЧКА»
Дякуючи за натхнення картині Романа Величка
«Тишина»
«Тишина»
Вітру трепетами виграє
Осінь спраглу мелодію тиші.
Ген, у хмарного неба узвишші
Повнить лагідно серце моє
І відлунням ятрить у думках.
Чуєш? Сплеском, одна на одну
Напливають мелодії хвилі
І, стрімким відчуттям обімлілі,
Наших ніжних зізнань таїну
Шерхотять у кленових листках.
Грає стишено осінь про те,
Що видзвонює в серденьку лунко.
І не знати – безмежжя цілунку
Чи сум’яття листків золоте
Сколихнулось у вітру ривках.
