Пухнаста хустка з пліч твоїх...
з рубрики / циклу «ВАРЛАМ ШАЛАМОВ. Перші тайгові зошити»
«Пушистый вязаный платок»,
«Первые таежные тетради»
Щеням притиснулась до ніг.
Сум рукавичок ще не встиг
Забути струм долонь жарких,
Що злинули з тенет м’яких.
З стільця, зібгавшись у жмуток,
Безсиллям рукавів пальто
Тяглось за квіткою в куток,
Її ж зім’ятих пелюсток
Не помічав уже ніхто.
Гребінка в хвилю кіс стрімку
Схитнулась човном у стрибку.
І туфлі в сяйві золотім
Стежинок, що вели в мій дім.
А ти… Такою ти була,
Що навіть злісні дзеркала
Тебе очима обвели
І надивитись не могли.
Сніги притишила пурга,
Заціпеніла сном тайга.
А тут – тут зовсім не зима
І легко так зійти з ума.
____________________
Пушистый вязаный платок
Улёгся в ноги, как щенок.
Перчаток скрюченных комок,
Твоих ладоней жаркий ток
Ещё хранить, пожалуй, мог.
И безголовое пальто,
Со стула руки опустив,
Ловило выпавший цветок,
Где каждый смятый лепесток
Ещё хотел и мог цвести.
Гребёнка прыгала в углу,
Катаясь лодкой на полу,
И туфли в золотой пыли,
Тропинок, что ко мне вели.
И ты сейчас такой была,
Что даже злые зеркала
Тебя глазами обвели
И наглядеться не могли.
Давно, давно легли снега,
И стынет медленно тайга.
А здесь — здесь вовсе не зима
И так легко сойти с ума.
