Ясніє небо
з рубрики / циклу «Наодинці з кавою й собою»
розтяте на синьому небі -
Розхристані надії,
роздерті на тілі живому.
Прошу неба зібрати у жменю,
піднести до верху, занести на гору...
© Мар Мишка
Ще рік списали ми в архів...
А чи в скарбничку?
Вперед він вів нас? Чи підвів?
Чи по поличках
Розставив друзів/ворогів,
А чи - до купи?
Змішав з землею? Проростив?
Чи біс поплутав?
А чи поплутались самі? -
Було так треба.
Над хмарами сумних хвилин
Лубни, 29.12.15